національна мова

1) language; tongue

2) ( розмова) discourse

3) грам. speech

НАЦІЯ - спільнота людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні (див. етнос) та політико-правові. У відповідності з визначенням Сміта, Н. - це колектив людей, "що має власну назву, свою історичну територію, спільні міфи та історичну пам'ять, спільну масову громадянську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов'язки для всіх членів". У цьому переліку ознак не розмежовано т. зв. "об'єктивні" ознаки (ті, що піддаються спостереженню та опису - особливості поведінки, мови, політичні та правові установи тощо) та суб'єктивні ознаки (що стосуються того, як саме окремі люди усвідомлюють, почувають, уявляють свою належність до одного цілого, яке вони називають "Н."). Розглядаючи спільні об'єктивні ознаки, важливо зважати на те, чи деяка спільна ознака є власною (тобто є унікальною, властивою тільки даному колективу людей), чи цю спільну ознаку дана Н. поділяє з іншими Н. Більшості Н. властиві тільки деякі ознаки, а то й одна із набору спільних (об'єднувальних) ознак, які пов'язуються з поняттям Н. Якщо брати, з одного боку, об'єктивні ознаки (етнокультура, мова, релігія, територія, спільна історія, економіка, політико-правові установи), а з іншого - суб'єктивний чинник (усвідомлення належності людей до одного колективного цілого), то можна встановлювати роль кожного із цих чинників в тому чи іншому випадку. Що стосується європейських Н., то із чинників, які відіграли найважливішу роль у становленні Н. та відіграють найважливішу роль в об'єднанні індивідів в Н., до цих чинників слід віднести спільну територію (компактне проживання), етнічний та політико-правовий чинники. З ними так чи інакше пов'язаний суб'єктивний чинник - національна самосвідомість. У даному випадку йдеться не про роль тих чи тих чинників у виникненні Н., а про те, що об'єднує людей у Н. За умови, коли, за винятком хіба що компактного проживання на певній території, не існує ніяких спостережуваних особливостей (релігії, мови, політичних установ, які були б наслідком власної політичної традиції тощо), але існує сильно виражене усвідомлення своєї громадянської згуртованості та окремішності, можна твердити про існування політичної Н. Але це крайній випадок: переважно національна свідомість тримається завдяки наявності деяких спільних і бажано унікальних (для даного колективу людей) особливостей (або принаймні деякого унікального поєднання об'єктивних ознак, кожна із яких, взята окремо, може бути спільною в даної Н. з іншими Η.). Н., що має волю до ствердження своєї національної ідентичності, як правило, не покладається лише на суб'єктивний чинник, а прагне (іноді ціною великих зусиль) створити основу для суб'єктивного чинника у вигляді деякої об'єктивно наявної ознаки (яка б наголошувала її унікальність). В залежності від того, які з об'єднувальних чинників - етнічні чи політико-правові - відіграють провідну роль, термін "Н." набуває і відповідно передається двома термінами - "етнічна (культурна) Н." та "політична Н.".

НАЦІОНАЛІЗМ - спрямування політичної думки, політична ідеологія та політична практика, в центрі уваги яких знаходиться нація як ідея (або поняття) та як цінність. Різновиди Н. (типологія Н.) залежать передусім від того, як розуміють націю та її формування. Оскільки формування та утвердження нації здійснюється в конкретних суспільно-історичних обставинах, то різноманітність форм Н. є наслідком пристосування до цих обставин. В дослідженні Н. важливим є питання про співвідношення Н. з іншими напрямами політичної думки та відповідними політичними ідеологіями. Н. - як певний напрям політичної думки (певне коло ідей та проблем), як політична ідеологія та політична практика - не виступав на Заході до кін. XIX ст. в ролі окремої політичної ідеології, а був складником лібералізму, консерватизму, соціал-демократизму (у XX ст. став складником комунізму). У міру дедалі чіткішого усвідомлення цими ідеологіями своїх принципів вони почали піддавати Н. критиці, що, зрештою, теж допомогло встановити відмінність між Н. та цими (іншими) ідеологіями. Іноді ідуть шляхом спрощених формулювань, стверджуючи, що Н. - це національний егоїзм, абсолютизація інтересів своєї нації за рахунок інтересів інших націй. Але такі формулювання не враховують того, що Н. може виступати і як рух за звільнення, і як виправдання певних форм насильства та гноблення (у цьому він не відрізняється від лібералізму, консерватизму, соціалізму та комунізму). Внаслідок великої різноманітності форм Н. часто твердять, що потрібно говорити не про Н. як щось єдине, а тільки про різні Н. Все ж очевидно, що попри всю різноманітність форм Н., вони містять в собі і спільні елементи. Шляхом порівняння встановлюють деякі спільні та відмінні елементи в різних версіях Н. та пропонують різного роду типології Н. Під кутом зору міжнаціональних взаємин існує поділ на експансіоністські Н. (переважно державних націй) та захисні Н. (переважно недержавних націй). В залежності від того, держава чи культура є найважливішою цінністю в Н., розрізняють політичний та культурний Н. (культурний Н. переважно розуміє державу не як самоціль, а як засіб утвердження самобутньої культури). Під кутом зору того як Н. мислить співвідношення особи та нації, розрізняють ліберальний (демократичний) Н. та інтегральний (тоталітарний) Н. Політичний рух етнічних груп та національних меншин за розширення своїх прав (іноді аж до здобуття територіальної автономії чи незалежності) позначають як "етнічний Н." або "етнорегіоналізм". Термін "етнічний Н." іноді застосовують також до державницького Н., якщо його основою є певна національна більшість ("корінний етнос", "титульна нація") та якщо він надмірно наголошує елементи своєї етнічної культури як основи громадянської консолідації. Але щодо західних націй, у бутті яких етнічний чинник відіграє традиційно важливу роль (мова, історичні традиції, політична символіка тощо), то цей термін зазвичай не застосовують, оскільки припускають, що в бутті цих націй провідну роль відіграють політико-правові засоби - т. зв. "громадянський Н."

I n

1. громадянин, підданий будь-якої держави

2. pl співгромадяни, співвітчизники

3. амер. націонал (на відміну від повноправного громадянина)

- enemy nationals громадяни ворожої держави

- nationals of the country of residence громадяни країни перебування

- nationals of the country of the receiving state громадяни країни перебування

- nationals established abroad громадяни будь-якої країни, що проживають за кордоном

- nationals of a host country громадяни приймаючої країни/ держави перебування

II adj

1. національний, державний; народний, всенародний

2. національний; що відноситься до нації/ національності; що відноситься до якогось народу

- foreign national holiday національне свято репрезентованої країни

- national anthem державний гімн

- national calamity національне лихо

- national celebrations національні торжества

- national colours національні кольори

- national command

a) національні війська; війська держави

b) війська держави, що входить у військовий союз

c) національне командування

- national committee національний комітет

- national currency національна валюта

- national Day національне свято, головне свято країни

- national debt національний борг

- national defence оборона країни

- national defence committee комітет національної оборони

- national defence forces національні збройні сили

- national defence information відомості, що становлять державну таємницю

- national economy народне господарство; національна економіка

- national elections загальні вибори

- national emancipation національне визволення

- national emblem державний герб

- national emergency надзвичайне становище в країні

- national feelings національні почуття

- national figure людина, яку знає вся країна, видатний діяч

- national flag державний прапор

- national frontiers державні кордони

- national genius дух народу

- national government

a) центр; національний уряд; (на відміну від властей штату, США)

b) коаліційний уряд

- national holiday національне свято держави перебування

- national homeland батьківщина, вітчизна

- national income національний дохід

- national independence національна незалежність

- national interests національні інтереси

- national language національна мова

- national law юр. внутрідержавне/ національне право

- national legislation національне законодавство

- national liberation національно-визвольний рух

- national minority національна меншість

- national oppression національний гніт

- national origin(s) національне походження

- national papers національні газети

- national price level рівень внутрішніх цін

- national reconciliation національне примирення

- national referendum національний референдум

- national safety національна безпека

- national security національна безпека

- national Security Council Рада національної безпеки

- national self-determination національне самовизначення, самовизначення народу

- national service трудова або військова повинність

- national sovereignty національний суверенітет

- national spirit дух народу

- national strategics національна державна стратегія

- national tongue національна мова

- national waters внутрішні води

- national rights of the people національні права народу

- national chairman представник національного комітету партії (США)

- national convention національний партійний з'їзд (США)

- national security adviser радник з питань національної безпеки (США)

1. n

1) рідна мова; національна мова

2) просторіччя; розмовна мова

3) (the vernacular) місцевий діалект

4) (the vernacular) професійний жаргон, професійна мова

2. adj

1) національний, народний, рідний (про мову)

2) тубільний, місцевий

3) просторічний, розмовний

4) діалектний

5) написаний (переданий) рідною мовою

6) написаний (переданий) місцевим діалектом

* * *

1) національний, народний; рідний ( про мову); the botanіcal and the vernacular names for flowers ботанічні і народні назви квітів; Englіsh іs the vernacular tongue of the USА англійська мова - національна мова США; місцевий; the vernacular languages of Іndіa місцеві мови Індії; vernacular dіsease місцева хвороба, ендемічне захворювання; розмовний ( про мову); просторічний (у протистав. літературному, письмовому); vernacular arabіc розмовний /народний/ арабська мова; просторіччя арабської мови; діалектний

2) написаний або висловлений рідною мовою; our vernacular lіterature література на нашій рідній мові; написаний або висловлений на місцевому діалекті; vernacular poetry вірші на діалекті

1) рідна мова; національна мова; our own vernacular наша рідна мова; просторіччя (у протистав. літературній мові); розмовна мова (у протистав. письмовій)

2) (the vernacular) місцевий діалект

3) (the vernacular) професійна мова, жаргон; the vernacular of the stage театральний жаргон; to use the - of teachers вживати вчительські слівця; = як говорять учителя

4) загальноприйнята, народна назва рослини або тварини ( на відміну від наукової) * іn the vernacular у сильних висловах; the vernacular of Covent Garden майданні вираження, ринкова лайка

1) національний, народний; рідний ( про мову); the botanіcal and the vernacular names for flowers ботанічні і народні назви квітів; Englіsh іs the vernacular tongue of the USА англійська мова - національна мова США; місцевий; the vernacular languages of Іndіa місцеві мови Індії; vernacular dіsease місцева хвороба, ендемічне захворювання; розмовний ( про мову); просторічний (у протистав. літературному, письмовому); vernacular arabіc розмовний /народний/ арабська мова; просторіччя арабської мови; діалектний

2) написаний або висловлений рідною мовою; our vernacular lіterature література на нашій рідній мові; написаний або висловлений на місцевому діалекті; vernacular poetry вірші на діалекті

1) рідна мова; національна мова; our own vernacular наша рідна мова; просторіччя (у протистав. літературній мові); розмовна мова (у протистав. письмовій)

2) (the vernacular) місцевий діалект

3) (the vernacular) професійна мова, жаргон; the vernacular of the stage театральний жаргон; to use the - of teachers вживати вчительські слівця; = як говорять учителя

4) загальноприйнята, народна назва рослини або тварини ( на відміну від наукової) * іn the vernacular у сильних висловах; the vernacular of Covent Garden майданні вираження, ринкова лайка

1. n

1) мова; мовлення; мовна діяльність

2) дар слова

3) говірка; вимова; манера говорити; характер вимови

4) промова, виступ, спіч

5) розмова

6) мова; діалект

7) звучання (музичного інструмента)

8) чутка, поголос

9) театр. репліка

10) можливість розмовляти (з кимсь)

11) згадка (про щось)

2. v

1) виголошувати промову, звертатися з промовою

2) викладати (стверджувати) щось у своїй промові

* * *

1) n мова; мовна діяльність; дар мови ( faculty of speech); усне мовлення

2) вимова, манера говорити; характер мови

3) промова, виступ ( оратора); спіч

4) розмова

5) мова

6) звучання ( музичних інструментів)

7) монолог (у п'єсі, фільмі); репліка ( діючої особи)

1) n мова; мовна діяльність; дар мови ( faculty of speech); усне мовлення

2) вимова, манера говорити; характер мови

3) промова, виступ ( оратора); спіч

4) розмова

5) мова

6) звучання ( музичних інструментів)

7) монолог (у п'єсі, фільмі); репліка ( діючої особи)

1. n

1) (the Irish) збірн. ірландці, ірландський народ

2) шотл. ірландець

3) ірландська мова

4) pl ірландська національна продукція (про мережива, віскі тощо)

2. adj

ірландський

* * *

1) ( the Irish) ірландці, ірландський народ; дiaл. ірландець

2) ірландська мова

3) pl ірландська національна продукція (мережива, полотно)

1) ( the Irish) ірландці, ірландський народ; дiaл. ірландець

2) ірландська мова

3) pl ірландська національна продукція (мережива, полотно)

діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).

* * *

1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

2) ( административное или судебное разбирательство) спра́ва

3) канц. спра́ва

4) ( промышленное или торговое предприятие) діло, спра́ва

5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва

6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло